Благодійники чи шахраї? Міфи та реальність публічних зборів пожертв
17/02/2018
Хто хоч раз жертвував кошти благодійникам, обов’язково задавався питаннями: чи дійсно кошти підуть на вказані цілі? Як відрізнити шахраїв від благодійників?
Волонтери фонду “Зорі надії” підготували коротенькі факти про професійну благодійність, аби пролити світло на спірні питання публічних зборів пожертв.
Міф номер 1: відсоток зібраних у скриньку коштів іде на оплату праці волонтера. Реальність: згідно чинного законодавства, 20% річних надходжень можуть бути витрачені на адміністративні витрати, в т.ч. оплату праці найманих працівників. Волонтери не є найманими працівниками, вони здійснюють свою діяльність безоплатно.
До адміністративних витрат благодійних організацій відноситься цілий ряд пунктів, зокрема, оренда приміщень, транспортні витрати, канцелярські приладдя, комісії від виконання платежів, тощо. Також в 20% річних витрат входить заробітна плата, але не волонтерам, а офіційно оформленим працівникам такої організації. Зазвичай фонди мають декілька джерел фінансування, тож пожертви громадян можуть використовуватись на благодійні програми в повному обсязі.
Як робимо ми: поки немає стабільних джерел фінансування від організацій-патрнерів та донорів, ми мінімізували адміністративні витрати.
Міф номер 2: ми не можемо відстежити, куди підуть гроші зі скриньки. Реальність: порядні благодійні організації анонсують встановлення своїх скриньок та звітують про зібрані суми по завершенню.
Як перевірити? Спитайте у благодійника посилання на офіційні пабліки їх організації в інтернеті. Перевірте наявність інформації щодо збору пожертв волонтерами та звітів за попередні збори. Ознайомтесь, які ще джерела фінансування залучає організація – серйозні фонди зазвичай реалізовують декілька проектів, а не лише збирають кошти в пересувні або встановлені у громадських місцях скриньки.
Зверніть увагу! Закон забороняє збір кошів в громадському транспорті, а також на особисті банківські картки засновників та членів благодійного фонду. Виключенням є корпоративна ключ-карта, зазвичай прив’язана до імені керівника фонду – через неї кошти надходять на банківський рахунок організації. Уточнити, чи є надана благодійником карта корпоративною, можна у відповідному банку.
Як робимо ми: встановлюємо скриньки лише на власних публічних заходах, попередньо зробивши анонс на офіційних ресурсах. Поряд зі скринькою завжди знаходяться інформаційні листівки з посиланнями на офіційні ресурси в інтернеті та детальним описом наших благодійних програм та проектів. Волонтер, що очолює захід, має довіреність на збір коштів на фірмовому бланку та з печаткою організації та посвідчення волонтера нашого фонду. Також ми пропонуємо вносити пожертви на банківський рахунок за реквізитами або через ключ-карту.
Міф номер 3:“терміново допоможіть, до виїзду на передову лишилось два дні, нам потрібні десятки тисяч”. Реальність: заклики “терміново допомогти”, скоріш за все, вдала психологічна маніпуляція.
Коли бачите пост у соцмережах, написаний з багатьма знаками оклику, фразами на кшталт “до виїзду лишилось два дні, а ми не зібрали половину потрібної суми”, “дитина вмирає, лишились лічені дні”, тощо, перевірте детальніше діяльність цього благодійника, особливо наявність відкритої звітності.
Як робимо ми: у разі, якщо допомога потрібна дійсно терміново, ми публічно пояснюємо, чому виникла така ситуація та на що саме збираються кошти. По завершенню зборів позначаємо усіх, хто надав допомогу, в публічному звіті, та вказуємо суму анонімних пожертв (за наявності).
Просимо вас: будьте уважні, коли жертвуєте кошти благодійникам. Повідомляйте про випадки шахрайства у правоохоронні органи та поширюйте інформацію публічно.